Вересень 14, 2007 / 3:16 pm · masterpiecer
Дочекалися. Нарешті, панове! Хто ще не знає, швиденько заходьте на http://ukrbash.org , реєструйтесь і починайте вносити свій вклад в розвиток українського башоргу! Щоправда, тимчасово є одне “але”. Поки що голосування дозволене лише зареєстрованим користувачам 
Але кріейтор цього дітища, відомий багатьом “теревенник” MrGALL обіцяв вирішити це питання у найближчий час.
До речі, якщо зареєструєтесь, то не забудьте проголосувати за мої цитати. Деякі вже стали хітами 
Ось вони: #95 #101 #102 #113
Ну а якщо вам ду-у-уже треба, то кидайте в коментарі лінки на свої цитати. Я виставлю їх у пост, і будь-яка людина зможе проголосувати за них!
Вересень 13, 2007 / 7:31 pm · masterpiecer
Парадоксально буде звучати, але я вже мрію про Новий Рік. Ні-ні, це не банальне бажання школяра якнайшвидше відпочити! Просто є одна річ, яка не дає мені всидіти спокійно на місці, яка муляє у моїй непосидючій сраці, немов оте шило з приказки, заради якої я власне і живу на цьому світі.
Ім’я цій речі - любов до моєї Батьківщини…
Я народився у Донецькій області, в файному і дуже гарному місті Горлівка. Прожив я там всього-навсього 4 роки, і переїхав у ненависний мені Хмельницький, в якому живу й мучаюсь. І от щоліта і щозими я беру омріяний, вистражданий місяцями пожирання мізків школою, квиточок на вже рідний мені поїзд №317/318 “Хмельницький - Дебальцево”, трясуся в блаженному очікуванні якихось 22 години, сходжу на своїй не менш рідній станції Микитівка - і їду… Я їду скрізь усе місто, бачу всі його зміни, приязно вітаюсь з кожною знайомою людиною, і люди теж мені раді. Серед свого кола тамошніх друзів мене взагалі вважають мало не героєм - прожити більше десяти років на Заході, і не тільки не втратити того, чого змалку навчили на Батьківщині, а ще й набути багато чого нового і прекрасного, та ще й своїх не забувати!
Але я відволікся. І от я вже на дворі хати моїх близьких родичів, знову привітання, знову зачудування моїм ростом і все-таке. А вже потім, коли всі зберуться в холлі і почнуть обговорювати новини за півроку, я виходжу надвір, і припадаю до землі губами. Я вдома…
Не всі мене зрозуміють… Але ви бачите, як я мучусь, як я прагну поїхати. І зараз в мене карентом йде пісня, яку я зробив своїм зимовим гімном. Я виставив її на повтор і чекаю… Чекаю на той чудовий день, коли стискуючи у руці щасливий квиток, я приїду хоча б на декілька днів відвідати Батьківщину… Без якої не було б такої великої частки мене…
Вуха розриває: Скрябін - З Новим Роком і Рождеством
Вересень 11, 2007 / 3:29 pm · masterpiecer
Клятий 11 клас гребе під себе всі сили на планеті. Закинув все, навіть в блоґ не маю часу написати. Зате от потрапив на тиждень в лікарню на денний стаціонар - можна сказати - радію %) Іноді хочеться забити тупий болт на те, що робиться в ліцеї, але не можу - пам’ятаю про те, куди я маю вступати
Отак і живемо, розриваючись на кілька фронтів одразу. Чи витримаю???…
Вересень 11, 2007 / 12:43 pm · masterpiecer
Панове, я готую презентацію “Гніздовища українських блоґґерів: standalone vs. freeblog services”. Відповідно прошу вашої допомоги! Надсилайте ідеї, варіанти, дані до мене на мило. Хто теж їде - напишіть мені, можливо ми станемо співдоповідачами. Дякую заздалегідь. Чиї матеріали використаю - скажу на конференції обов’язково.
