Сьогодні повернувся з турніру Need For Speed Legends, що проводився на моїй батьківщині, у м. Горлівка Донецької обл.. Пропустити таку подію я не міг, і поклавши мого напарника у сумку захопивши із собою ще одного чудового рейсера, я полетів на турнір.

Каюсь, грішний, ми не привезли призового місця… : ( Але повернулись не з пустими руками – привезли “Приз глядацьких симпатій”. Не в останню чергу цей приз – моя заслуга. Народ, який “висів” над нами під час гри, одноголосно проголосував за мій стиль водіння, в якому було безліч екстримальних дрифтів, а також за величезну кількість неприхованого спокою, який царював на моєму обличчі під час виконання таких доволі небезпечних для результату трюків. Мій напарник мало не вбив мене після чергового заїзду, коли я, звично “на ручнику” розгорнувся перед носом у суперника і мало не втратив першості в триколовому заїзді на третьому колі… Добре, що я мав повну пляшечку азоту і врятував ситуацію.

Резюмую: отримав купу задоволення і адреналіну в кров : )

Кому цікава технічна сторона, скажу: я рулив на червленій Porsche Carrera GT (до речі, дехто вважає її “проклятою машиною”), ну а в півфіналі, який я нагло програв, я катався на BMW M3 GTR, можливо саме тому ми програли (напарник обрав Chevrolet Corvette C6 R). Але все одно – це була мега-тусня : )