Дякую всім тим, хто був зі мною цього чудового 2007 року, який став для мене переломним в інтернеті.

Щасливо відсвяткувати!

Зовсім забув. 15 січня, коли я повернусь, на вас чекає сюрпрайз, пов’язаний з блоґом. Stay tuned, і ви взнаєте про це першим!

Досягнення року: навчився встановлювати WordPress (тихий ржач в коментарях)

Подія року: BlogCamp-2007 (досі під враженням)

Настрій року: Ай-яй-яй-яй, я расп”здяй… (це якщо в основному)

Зустріч року: з Міхою на БлогКемпі (чувак, якщо ні з ким буде обмити нову халупу (коли вона з’явиться) – дзвони! )

Геморой року: незалежне оцінювання (повірте, те саме я скажу в наступному році )

Країна року: Україна (стандарт)

Місто року: Горлівка (воно не змінюється ніколи)

Слово року: блоґґер (ржач переходить у коматозне гигикання)

Подорож року: grand-voyage Хмельницький-Харків-Горлівка-Харків-Хмельницький (з безумними ночами на вокзалі і закриванням дверей вагона без провідника на швидкості)

Веб-сервіс року: del.icio.us (моя єдина і улюблена лінкостатепомийка )

Колір року: екстримально-червоний (з легким відтінком блиску)

Запах року: запах жінки (в залі: ОООООЙЙЙЙЙ!)

Новина року: я – виродок (за версією деяких дівок)

Ржач року: Укрбаш (отут не можу з Мустангом не погодитись )

Книга року: я що, хоч одну прочитав? (в залі істерика)

Фільм року: якось не дивився (“у мєня в головє такой водевіль, что только мерсі”)

Група року: De Jim (Анвар, ти заслужив! Браво!)

Пісня року: Airbourne – Blackjack (OST Need For Speed Pro Street)

Жах року: двічі перевстановлення Вінди (в залі свист і крики “Убунту!”)

Кафе року: “МакСмак” (жрав там постійно)

Напій року: “йоршик” + апельсиновий сік (гримуча суміш)

Їжа року: М’ЯЯЯЯЯСООООО!!!!! (в залі екстаз і аплодисменти)

Кохання року: цього року я нікому не був потрібний (в залі схлипування та причитання “Бідняжка! в залі сміх)

Транспорт року: потяг (накатався до самої смерті)

Бренд року: life:) (а хто сумнівався?)

Антилюдина року: Євнуховіч Янукович

Мрія на наступний рік: вступити до універу ім. Карпенка-Карого

Естафета? Приймайте

Суть така. У кожного блоґґера є Вебмані. Зараз ви виділяєте певну суму, яку вам не шкода, і відправляєте на гаманці по 1 баксу тим блоґґерам, які вам найбільше сподобались у 2007 році.

У мене, наприклад, є зараз на гаманці $2.97 . Це означає, що зараз я оберу двох блоґґерів і надішлю їм по $1 (не враховуючи комісію).

Здається, доволі цікава і повчальна акція. Принаймні, ви зможете зробити правильний висновок про результати вашої роботи

Поїхали? Якщо я комусь сподобався, мій гаманець – Z015002936941

Якщо вам сподобалась ідея, пропіарте це повідомлення у себе в блоґах. І не забудьте в кінці написати номер свого гаманця

BTW: А уявіть ржачку, якщо вам ваші гроші повернуться, ще й більше набіжить? Тоді вам треба буде ставити пам’ятник.

Акція триває до 15 січня 2008 р.

Чи ще от (це треба в чоловічому туалеті повісити. Чоловіки зрозуміють): Скільки не труси, каля все одно впаде в труси!

Ну і ще всякого такого, чого з льоту і не пригадаєш.

Чекайте. Але вже після свят, на яких я відтягнусь до стану повного “невстану”!

Валізи? Спаковані…

Настрій? Расп”здяйський…

Все, чого я чекаю, так це 30 грудня. Горловка, твій блудний син повертається!!!

Тільки на станд-алоун просторі!

ЖЖист, політкритик, вісник Великого Аншлюса і просто обожнювач символа “(tm)”…

NONE_SMILODON!!!

Відтепер – на окремому домені!

Прошу вітати і в читалки додавати

Так що якщо будуть якісь питання – звертайтеся!

Ну і вітання і побажання теж вітаються

Путєн пєарицця, блін.

Скачати Gorky Park - Moscow Calling (MP3, 112 kbps)

Не забуваємо, що можна замовити і більш якісний варіант, аніж представлений на прослуховування (MP3 320 kbps, OGG, Monkey’s Audio)

Увага! Аудіозапис призначений лише для ознайомчого прослуховування! Після ознайомлення ви маєте видалити запис і купити оригінальний диск. Поважайте працю виконавців!

Ну і текст - як і обіцяв. Підспівуйте!

I
Getting on a phone with a busy line
Knocking on a phone and losing my mind
Never never never never realize
It feels so far like a million miles
Gimme gimme gimme gimme little hand
Just listen to your heart, don’t consider it
Looking out at the city night
I see your eyes in city lights

CHORUS:
Moscow calling
Operator don’t tease me
Moscow calling
Hey operator wht’s going on?
Moscow calling
All the circuits are busy
Moscow calling
I’m going on ain’t giving it up

II
Party party party party somewhere going crazy
Night is calling me out there
I grip the phone
I’m having no choice
No coffee, no beer, no cigarettes
Line still busy
Operator on the other end
I need your voice
I need to hear your voice!

CHORUS.

III
When I hear your voice
I wanna kiss the phone
I wanna getting paid for the weeks I stayed alone
I have no one else to call
For you I wanna save it all
But it doesn’t get through
I’m going on and on
I feel I’m gonna break this telephone!

CHORUS.

(more…)

Одне лише скажу, що враховуючи думки експертів, це ще варіант “очєнь даже нічаво” для України. Возрадуємся, єдрі його наліво…

2. Одного чудового дня я так втомився, що проспав без перерви не багато не мало, а 23 години! Батьки вже подумали, що я помер, і постійно дивилися, чи я ще дихаю (цинічно )

3. Під час однієї з бійок в таборі я відправив в нокаут хлопчєґа рівно 11 разів. З 12го він встав проблематично, щоправда бійку я все-одно програв.

4. За все своє життя я навчився готувати лише дві страви – яєшню і бутерброди.

5. Я ненавиджу мажорів і багатіїв, але хочу бути “прі дєньґах”.

6. Свою першу зарплатню, яку я отримав на концерті (це було 20 грн) чесно віддав батькам, про що наступного ж дня сильно пошкодував!!!

7. Вперше сів за кермо у 10річному віці, і одразу за “Мерседес” на швидкості 145 км/год. Це було, коли ми з мамкою і її знайомим поверталися з відпочинку в Моршині. Досі пам’ятаю, як мамка верещала “Він нас повбиває!!!” Натомість я кайфував, і певно саме з цього моменту я покохав швидкість.

8. “Цим” я займався. І крапка.

9. Ненавиджу запах смаженого сала, хоча звичайне сало з задоволенням хрумаю із хлібом і часничком.

10. Улюблене місце, де попоїсти – “МакДональдс”. Бо я в ньому буваю раз на рік, коли приїздю в Київ.

11. Я закінчив 8 класів музичної школи і 6 класів школи мистецтв на театральному факультеті.

12. Коли ведучого по місту не вистачає, дзвонять чомусь мені. Певно, їх влаштовують тарифи моєї роботи – 100 грн/год.

13. На одній з презентацій нової крамниці мені виписали штраф за те, що я занадто голосно вів презентацію. Штраф сплатили організатори, але гучності не зменшили…

14. Моя перша дівчина (серйозна) мала груди четвертого розміру, чим я дуже гордий. Чому – сам не знаю.

15. У депресняку я перебуваю рівно 99 днів на рік. Науково підраховано.

16. Саме Інтернет винен в тому, що я тепер не відмінник.

17. Обожнюю м’ясо. М’ясо, м’ясо, м’ясо… 25 годин на добу, 8 днів на тиждень, будь-коли, з ким-небудь і в будь-якому положенні я їм м’ясо!!!

18. Моя мамка навчилась вимовляти “блоґґер” за 23 сек. тренування.

19. А BlogCamp-2007 вона взагалі назвала “спиртозіумом”

20. Ці факти я написав за 2 хвилини без будь-якої підготовки.

Якщо в тебе теж є власна колекція фактів, опублікуй її в себе з посиланням на мою.

Ну і наостанок – маленьке висловлювання супер-оптиміста Сергія Ласкавого в нашій Jabber-конференції ljclub@conference.jabber.kiev.ua:

Золоті слова…

На цьому я сподіваюсь, що гігантська епопея на ймення “Танці з зірками №n” врешті скінчиться, і ми всі розслабимось і будемо знову хавати якесь гівно покраще за ці гасалки на подіумах.

Ну, і якщо ви ще пам’ятаєте, для мене “Танці” померли, коли програв Олег Скрипка. Власне, все.

І наостанок. Про прогнози Інтера щодо новорічних програм я вже чув (і навіть трошки бачив), а що ж готують “плюси”? Що далі, то більше мені вони починають подобатись. Сподіваюсь, що Інтер не розчарує мене на Новий Рік. Бо якщо розчарує, я пересяду на 1+1. І не “бе. Думки і коментарі вітаються.

Каюсь, грішний, ми не привезли призового місця… : ( Але повернулись не з пустими руками – привезли “Приз глядацьких симпатій”. Не в останню чергу цей приз – моя заслуга. Народ, який “висів” над нами під час гри, одноголосно проголосував за мій стиль водіння, в якому було безліч екстримальних дрифтів, а також за величезну кількість неприхованого спокою, який царював на моєму обличчі під час виконання таких доволі небезпечних для результату трюків. Мій напарник мало не вбив мене після чергового заїзду, коли я, звично “на ручнику” розгорнувся перед носом у суперника і мало не втратив першості в триколовому заїзді на третьому колі… Добре, що я мав повну пляшечку азоту і врятував ситуацію.

Резюмую: отримав купу задоволення і адреналіну в кров : )

Кому цікава технічна сторона, скажу: я рулив на червленій Porsche Carrera GT (до речі, дехто вважає її “проклятою машиною”), ну а в півфіналі, який я нагло програв, я катався на BMW M3 GTR, можливо саме тому ми програли (напарник обрав Chevrolet Corvette C6 R). Але все одно – це була мега-тусня : )